Суб’єкти підприємництва, які здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів не можуть бути платниками єдиного податку
Абзацом четвертим підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що суб’єкти
господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку.
У Кодексі поняття „видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння” не визначено. Терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (ст.5 Кодексу).
Документом, який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України від 18.11.1997 року №637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі – Закон №637).
Пунктом 1 статті 1 Закону №637 встановлено, що дорогоцінні метали – це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння – це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (п.2 ст.1 Закону №637).
Поняття „вироби з дорогоцінного металу” визначено в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №244 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 25.03.2004 року за №369/8968.
Так, виріб з дорогоцінного металу – це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію), який використовується як прикраса або предмет побуту.
Крім того, пунктом 2 ст. 4 Закону №637 визначено, що всі суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб’єктами підприємницької діяльності окремо за кожним видом операції з урахуванням технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються Міністерством фінансів України.
Згідно ст. 1 Закону №637 суб’єкти підприємницької діяльності, які виготовляють ювелірні вироби та побутові вироби з дорогоцінних металів, зобов’язані мати іменник, відбиток якого проставляється виготовлювачем на всіх виробах, та щорічно підлягає реєстрації в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.
Щодо розподілу видів діяльності відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2005 затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005року №375 (в Міністерстві юстиції України не зареєстрований), пов’язаних з виробництвом та реалізацією дорогоцінних металів, згідно листа Державної служби статистики України від 30.12.11 №14/3-12/636 класифікація видів економічної діяльності має переважно статистичне призначення та методологічні основи застосування.
Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво та реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі ювелірних виробів, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Разом з тим, фізичні особи - підприємці, які надають побутові послуги населенню, зокрема з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням та послуги з ремонту ювелірних виробів, мають право застосовувати спрощену систему оподаткування (підпункт 28 та 29 пункту 291.5.8 статті 291 Кодексу).
Зазначене роз’яснення міститься у листі Державної податкової служби України від 06.02.2012 р. №3443/7/17-1217.
Сектор взаємодії із ЗМІ та громадськістю
ДПС у Тернопільській області
Схожі матеріали
- Ви запитували: Приватний підприємець у 2011 році сплачував фіксований податок в розмірі 90 грн. на місяць. Чи потрібно платнику єдиного податку – підприємцю з 2012 року вести облік доходів та витрат?
- Ви запитували. Чи є особливості нарахування, сплати та подання звітності з інших податків і зборів платниками єдиного податку?
- Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з управління підприємствами не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування
- Приватний підприємець (іноземець), який постійно проживає на території України, у 2011 році здійснював торгівлю на ринку, сплачуючи фіксований податок Чи може обрати єдиний податок з 2012 року, маючи статус нерезидента?
| < Попередня | Наступна > |
|---|
Розділ: Спрощена система оподаткування - Категорія: Повідомлення
Опитування
Довідник пільг
Довідник № 61 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.04.12 (завантажити...)




















